Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розорювати — 1 дієслово недоконаного виду орати розорювати 2 дієслово недоконаного виду розоряти … Орфографічний словник української мови
грабувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Розбійницьким нападом віднімати що небудь у когось, викрадати щось. 2) перен. Нещадно експлуатувати, розорювати податками, стягненнями, поборами … Український тлумачний словник
розорати — див. розорювати I … Український тлумачний словник
розорюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розорювати I … Український тлумачний словник
розорювання — я, с. Дія за знач. розорювати I … Український тлумачний словник
розорюватися — I юється, недок. Пас. до розорювати I. II див. розоритися I … Український тлумачний словник
розорятися — I я/юся, я/єшся і рідко розо/рюватися, ююся, юєшся, недок., розори/тися, зорю/ся, зо/ришся, док. 1) Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. 2) перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися … Український тлумачний словник
орати — 1) (обробляти землю плугом, ралом), зорювати, зорати, заорювати, заорати, розорювати, розорати; піднімати, підіймати, підняти, підійняти (зі сл. пар , цілина , зяб ); зяблювати (орати на зяб) 2) див. борознити … Словник синонімів української мови
